Депутати обласної ради на черговій сесії прийняли звернення до керівництва країни і висловили глибоку стурбованість ситуацією, що склалася в сфері земельних відносин. В ньому, зокрема, відзначається, що з 01 січня 2013 року відповідно до змін, внесених до статті 122 Земельного кодексу України, затверджених Законом України від 06 вересня 2012 року № 5254-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування наділені Центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам. Розпорядниками цієї категорії земель стали головні управління Держзем-агентства в областях, які почали передачу земельних ділянок за непрозорими схемами, без урахування думки районних державних адміністрацій і місцевих громад. Процедуру з проведення земельних аукціонів із продажу цих земель ускладнено та, внаслідок відсутності коштів у державному бюджеті для організації їх проведення, значно загальмовано.
Органи Держземагентства постійно зволікають з оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки місцевим суб'єктам підприємницької діяльності, висуваючи необґрунтовані вимоги до їх оформлення та вимагають додаткові, не передбачені чинним законодавством України, матеріали. Мають місце випадки надання земельних ділянок суб'єктам господарювання - представникам потужного бізнесу, обходячи Центри надання адміністративних послуг районних державних адміністрацій, що призводить до утворення монополій у галузі сільського господарства.
У результаті набули поширення випадки, коли жителі територіальних громад не можуть скористатися правом отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території відповідної місцевої ради за місцем проживання, що призводить до виникнення конфліктних ситуацій між населенням і місцевою владою.
Землі сільськогосподарського призначення державної власності у власність чи користування не надаються, втрачаються значні кошти надходжень до місцевих бюджетів (тільки в Кіровоградській області ця сума складає майже 200 млн. грн). У той же час місцеві органи влади, органи місцевого самоврядування позбавлено права участі у прийнятті рішень щодо використання зазначених земель та контролю за ефективністю їх використання, хоча відповідальність за наповнення місцевих бюджетів покладено саме на них.
Як наслідок, такий стан справ призвів до збільшення кількості скарг громадян області стосовно порушення їх прав при вирішенні питань земельних відносин. Керівництво Кіровоградської обласної ради зверталося до вищих і центральних органів влади з пропозиціями щодо врегулювання зазначеної проблеми. В результаті було запроваджено обов'язкове врахування позиції органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності. Це рішення стало одним із перших кроків спрямованих на розширення повноважень органів місцевого самоврядування в управлінні землями державної власності, розташованої за межами населених пунктів.
Проте воно не вирішує порушену проблему в цілому. Місцеві органи Держзем-агентства можуть враховувати позицію органів місцевого самоврядування, можуть щось свідомо упустити, можуть враховувати, але зволікати з вирішенням того чи іншого питання.
Зважаючи на вищевикладене, Кіровоградська обласна рада звернулася з клопотанням терміново вжити заходів щодо розробки та прийняття відповідних нормативних і нормативно-правових актів із метою:
передачі до повноважень сільських, селищних, міських рад вирішення усіх питань земельних відносин, незалежно від категорії землі (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження, водні об'єкти та ін.), крім земель - об'єктів районного, обласного і державного значення;
відміни проведення земельних торгів (аукціонів), що зволікають із вирішенням питань надання в оренду земельних ділянок, а також запровадження конкурсів. До складу конкурсних комісій залучати депутатів місцевих рад. Врегулювати питання щодо надання переваг у наданні земельних ділянок (ріллі) місцевим сільгоспвиробникам;
надати право вирішувати зазначене питання на підставі кадастрового плану та нормативної грошової оцінки землі з наступним складанням проекту відведення земельної ділянки. Земельний податок сплачувати з моменту надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, а не з моменту його затвердження;
передбачити становлення єдиної ставки оренд-ної плати на відповідній території з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки (для ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень, водних об'єктів та ін.). Законодавчо забезпечити можливість сільських, селищних, міських рад переглядати договори оренди, передбачивши в них зміну орендної плати з урахуванням індексів інфляції.
Підготував Віктор МАЛИШЕНКО.
|