Сайт газети "Гайворонські вісті"

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ВІДВАЖНОГО РОЗВІДНИКА

rvzh14 — Tue, 31 Mar 2015 06:16:38 GMT

У березні 1944 року, після звільнення від фашистських загарбників села Солгутового, Микола Олександрович Пилипишин був призваний до лав Червоної Армії. З квітня того ж року вже був на фронті. Спочатку воював у стрілецькому полку, а потім став розвідником. Брав участь у визволенні країн Європи від поневолювачів. Часто згадує ветеран жорстокі бої в Угорщині, Австрії, бойових побратимів, які загинули. Микола Олександрович розповідає: "Жорстокі бої точилися за звільнення угорського міста Секешфехервар. Група розвідників, до якої я входив, одержала наказ взяти "язика". О другій годині ночі оточили будинок, де знаходилися фашисти. Один з гітлерівців оторопів, побачивши нас. Роздумувати не було коли. Ми скрутили його, потім я завдав його на плечі і гайда до своїх позицій. Фашист дав цінну інформацію для нашого командування. Дещо пізніше, в Австрії, мені вдалося схопити і доставити в штаб німецького фельд-фебеля. У нього були документи, серед них і географічна карта Австрії та країн, що до неї прилягають. На згадку про ці події командир подарував мені цю карту, яку зберігаю більше семидесяти років.
За мужність і героїзм у боротьбі з ворогом М.О. Пилипишин нагороджений орденом Вітчизняної війни І ступеня і багатьма медалями.
Після закінчення війни до виходу на пенсію Микола Олександрович працював на залізничному вузлі в місті Гайвороні, має нагороди за доблесну працю.
В середині березня цього року учаснику бойових дій у Великій Вітчизняній війні М.О. Пилипишину виповнилось дев'яносто років. Напередодні ювілею стан здоров'я у ветерана погіршився і лікарі запропонували пройти курс лікування. Ветеран був приємно здивований, коли до залізничної лікарні привітати його з днем народження завітали голова Гайворонської районної державної адміністрації Юрій Олександрович Клименко, голова ради районної організації ветеранів України Микола Семенович Рябокучма, солгутівський сільський голова Олексій Якович Морондель, керів-ник первинної організації ветеранів села Солгутове Дмитро Пилипович Макарський і головний лікар залізничної лікарні Володимир Іванович Тесля. Очіль-ник району, привітавши ветерана з ювілеєм, побажав йому міцного здоров'я та довгих років життя. Йому було вручено подарунок, квіти, Грамоту районної організації ветеранів. Учасники зустрічі сфотографувалися на згадку (на знімку).
Микола Олександрович пообіцяв, що після одужання обов'язково буде зустрічатися з молоддю. Розповідатиме їй про ті важкі часи, коли коричнева чума фашизму загрожувала винищити наш народ, про Перемогу над загарбниками, семидесятиріччя якої ми будемо святкувати в травні цього року.
А ще ветерана хвилюють події на сході держави. Він впевнений, що обов'язково наступить довгоочікуваний мир і територіальна цілісність рідної України буде збережена.

Леонід МАСЛІКОВ.
Фото автора та з фронтового альбому М.О. Пилипишина.

ЗМУЖНІЛИЙ І ВПЕВНЕНИЙ У ПЕРЕМОЗІ

rvzh14 — Mon, 16 Feb 2015 06:36:04 GMT

Про сержанта Прикордонних військ України Олега КРАМАРА (на знімку), який бере участь у бойових діях у зоні проведення антитерористичної операції на сході України, наша газета писала 28 червня 2014 року, коли він приїздив у першу коротку відпустку. Минуло сім місяців, і він знову на кілька днів приїхав додому. Зайшов до редакції.
Цього разу Олег виглядав змужнілішим і упевненішим. Розговорились. Як з'ясувалось, підстав для того, щоб бути упевненим у собі в Олега чимало. Він тепер має усе, що необхідно для безпечної служби. Є й засоби для ефективного ведення бойових дій. Набув великого досвіду участі у них, виконання завдань щодо несення служби на блокпостах і пропуск-них пунктах. Поріднився з товаришами по службі, які один за одного готові віддати життя.
Останнім часом Олег з колегами контролював буферну зону в районі міста Волновахи. Військовослужбовці Національної гвардії і Внутрішніх військ разом із прикордонниками несуть службу на блокпостах і пропускних пунктах на головних автотрасах, а також у полях. Стежать за переміщенням людей, щоб не пропустити на територію України диверсантів, кримінальних осіб із зброєю чи вибу-хівкою. Восени часто доводилося бувати під артилерійськими обстрілами. Після нового року стало трохи спокійніше. Головні удари терористи перенесли на Дебальцеве, Маріуполь, Донецьк. Під Волновахою обстріли теж є, але вони не такі масовані. Зате зросла кількість людей, які виїздять з окупованих терористами районів. Тож військовослужбовцям необхідно бути особливо пильними до тих, хто їде і що везе.
А ще Олег Крамар розповів про настрої серед військовослужбовців і серед населення. Воїни готові до виконання наказу щодо зачищення української землі від сепаратистів та російських найманців. Однак командування Збройних Сил України стоїть на тому, що вирішення конфлікту на сході країни шляхом бойових дій не можливе. Мир треба шукати на дипломатичному полі. На жаль, зустріч переговорників на початку лютого, що відбулася у Мінську, завершилась безрезультатно. Але наші військові, а з ними й Олег Крамар, як і весь український народ, не втрачають надії, що переговорний процес відновиться і мир нарешті буде встановлено.
Наш земляк вже чекає на демобілізацію. Але, разом із тим, вболіває за справу, якій служив, і за тих побратимів, які прийдуть йому і товаришам на зміну. Він хотів би, щоб був час хоч трохи послужити з ними разом і передати їм набутий досвід. Саме він допомагав їхньому підрозділу останніх кілька місяців не мати втрат. Бо всі бійці до автоматизму засвоїли основні обов'язки - що, як і коли треба робити, щоб успішно і без втрат виконувати поставлені завдання командування.
Цими днями сержант Олег Крамар із Соломії знову поїхав у зону проведення АТО. Тож побажаймо йому відстояти незалежність і цілісність України і неушкодженим вернутися додому.

Віктор НЕЗБЖИЦЬКИЙ.
Фото Леоніда МАСЛІКОВА.

АВТО ДЛЯ АТО ВІД ЗЕМЛЯКІВ З ІРЛАНДІЇ

rvzh14 — Mon, 16 Feb 2015 06:34:15 GMT

Військова агресія, яку здійснює в Україні Росія змінила кожного з нас. Ми навчились згуртовувати власні сили і допомагати військовим продуктами, одягом, бронежилетами та всім іншим… Частина наших співгромадян думає, що їх це не стосується, війна їх не зачіпає і їм байдуже. Проте є ті, хто дуже гостро відчуває, що таке Батьківщина. Серед них немало українців, які поїхали за кордон на роботу.
Володимир Собко ще в 2004-му році поїхав шукати кращої долі до Ірландії. Кілька років раніше туди ж виїхала його сестра Оксана. Сьогодні Володя працює водієм у передмісті Дубліна. Але, як зізнався, дуже сумує за Україною, за рідним Гайвороном, бо вдома - найкраще. Тож і не байдуже йому те, що сьогодні відбувається в Україні. Не байдуже й іншим укра-їнцям, які там, на острові в Атлантиці, намагаються заробити кошти. Володимир розповідає, що не може без болю дивитися по телебаченню новини з України. Тож вирішив допомогти нашим солдатам на передовій. Володимир Собко з дружиною Надією, сестрою Оксаною та її чоловіком Сергієм Гречкою за власні кошти купили для воїнів АТО позашляховик Mitsubishi Pajero. Своїми силами поставили нову гуму та двигун, провели техобслуговування.
Проте для того, щоб привезти авто з Ірландії в Україну також потрібні були кошти. Як виявилось, вартість переїзду дорівнювала вартості авто - 1500 євро. Тож Володимир, Сергій та Оксана звернулись до інших українців в Ірландії. Більшість з них на свята ходять до православного храму. Тож там В. Собко й попросив допомоги. Відгукнулись усі. Давали хто скільки міг. Частину суми - 300 євро надала церква. Допомагали й гайворонці Олександр Болотюха, Юлія та Лілія Потапчуки, Валентин Черненко. Таким чином Володимир зібрав необхідну суму. Окрім того, українці в Ірландії зібрали чимало матеріальної допомоги нашим воїнам - це теплі речі, ковдри, чай, печиво тощо. Передали солдатам і листи. У кишенях одягу на воїнів чекають записки і листи з найкращими побажаннями і переживаннями. Усе це було повантажено в авто і у п'ятницю 23 січня Володимир Собко рушив у путь на батьківщину.
Шлях пролягав поромом до Великобританії, далі кількасот миль Туманним Альбіоном і знову поромом до Амстердаму. З Нідерландів він прямував до Німеччини та Польщі. У вівторок 27 січня дістався додому в Гайворон. Загалом - 3200 км.
Дороги через Європу - просто чудові, - розповідає Володя. - В Німеччині на узбіччях дороги снігу по 30-40 сантиметрів, а асфальт ніби висушений феном. Всюди чисто і комфортно. Сподіваюсь, що наші воїни відстоять незалежність України, і ми заживемо як у розвинених країнах західної Європи.
Володимир Собко завітав до редакції міської газети "Гайворонський кур'єр", щоб повідомити про свої наміри передати авто з усією матеріальною допомогою гайворонцям, які борються з терористами в зоні АТО. Найближчим часом автомобіль буде передано воїнам-землякам у зону АТО. Там, на передовій, позашляховик допомагатиме нашим військовим у боротьбі з ворогом.
На початку лютого наш земляк повернувся до Ірландії. Він щиро сподівається, як і всі ми, що найближчим часом в Україні запанує мир, достаток, стабільність, і наші гайворонці повернуться з передової та з далеких країн додому, до сімей, на свою рідну землю.

Олександр ГОРОБЕЦЬ.
На знімку: Володимир СОБКО з автомобілем для АТО.
Фото Романа ВОЛУЙКА.

БУТИ ЗДОРОВИМ ЧИ НІ - ТВІЙ ВИБІР

rvzh14 — Mon, 16 Feb 2015 06:26:25 GMT

В нашій школі щорічно проводиться цілеспрямована виховна робота з питань фізичного розвитку дітей та прищеплення їм принципів здорового способу життя. І нинішній рік не став винятком. Наприкінці січня відбувся виступ агітбригад за участю учнів 1-11 класів під девізом: "Бути здоровим чи ні - твій вибір!". Виступ розпочали: голова учнівського самоврядування Ірина Самайчук та учениця 9 класу Юлія Гринчак. Вони побажали всім бути здоровими та зростати щасливими.
Змістовними та повчальними були виступи учнів 1-го, 4-го, 6-го і 7-го класів. Вони закликали дбати про особисте здоров'я та здоров'я оточуючих, вживати побільше вітамінів, відмовлятися від шкідливих звичок, правильно харчуватися і займатися спортом.
Капітан команди першокласників Богдан Тиманівський заявив: "Якщо хочеш про здоров'я дбати, треба вітаміни споживати: моркву, апельсини, огірки і відмовитися від чіпсів, сухариків, мівіни". Ліля Бро-зінська радила всім вітамін А, бо він сприяє росту та допомагає нормальному зору і підказала, де його можна знайти - в маслі, сирі, яйцях, печінці, моркві, помідорах, зеленій цибулі та гарбузах. А Ваня Бондаренко запропонував вживати вітамін В, бо він дуже потрібний для розумової та фізичної праці, а живе цей вітамін у вівсяній та гречаній кашах, у горосі, у квасолі, печінці та м'ясі. Олександра Багрій щиро радила вітамін С - він запобігає простуді та по-ліпшує кровообіг, та підказала де знаходиться чарівний вітамін, - у капусті, картоплі, помідорах, цибулі, шипшині, лимоні, часнику та щавлі. Для зміцнення кісток потрібний вітамін D - стверджував Максим Задорожний та радив вживати побільше молока, пе-чінки, житнього хліба та риби.
Учні 4-го класу радили дружити з сонечком, але в спеку прикривати голівки панамками, бувати на свіжому повітрі, вмиватися холодною водою, загартовуватися, бути дисциплінованими та вольовими до свого організму. Учні радили всім дотримуватися життєвого гасла: "Будуть здоровими діти рости, буде країна багатством цвісти".
Учениці 6-го та 7-го класів демонстрували гімнастичні вправи, радили, як правильно та змістовно організувати своє дозвілля та режим дня, застерегти від алкоголю, наркоманії та СНІДу, жити в мирі, злагоді, любові та творити лише добро!

Катерина БОНДАРЕНКО, педагог-організатор ЗШ І-ІІІ ступенів
с. Чемерпіль.

МАТЕРІ-БЕРЕГИНІ

rvzh14 — Mon, 16 Feb 2015 06:24:32 GMT

Як уже повідомлялося в районній газеті, благодійна крамничка "Благодар" здійснює плетіння маскувальних сіток, які будуть використані Збройними Силами України в зоні АТО.
На шпальтах газети я хочу висловити слова подяки жінкам, які в приміщенні, що не опалюється, виготовляють дані сітки. Вони їх плетуть в сердечній молитві за волю України, за мир на її просторах, за життя кожного бійця і мирного жителя на території АТО. Відомо, що у нас, на Гайворонщині, досяг великого розмаху волонтерський рух, який підтримує українську армію. І ці жінки також вносять свій посильний вклад. Вони об'єднані однією метою: "Якщо не ми, то хто ж допоможе". А щодо умов, в яких працюють, відповідають з посмішкою: "Адже нашим воїнам в морози і заметілі набагато важче в окопах захищати рідну землю".
Наші жінки - матері-берегині. Вони своєю відданою працею, натхненням, теплом своїх сердець обері-гають Україну і її героїв-захисників. Кожна сітка, сплетена та відправлена в АТО - то є ангел-охоронець для наших воїнів. Перемога в антитерористичній операції на сході країни стане можливою, коли будуть об'єднані зусилля української армії і волонтерів, які їй допомагають. Тому Людмила Іщенко, мати учасника АТО, Валентина Кривенко, Наталія Загарій, Людмила Березко, Ірина Озерянська і Тетяна Яроцька плетучи сітки, впевнені, що їхні вироби захистять наших воїнів і техніку, а Збройні Сили України обов'язково переможуть і в державі наступить довгоочікуваний мир.
Але поки що бойові дії на сході країни продовжуються. Щоб виготовляти сітки в більшій кількості, потрібні нові помічники-волонтери і полотно. Всіх бажаючих допомогти, просимо приносити речі білого і камуфляжного кольорів, які були у вжитку, або нарізані смужки матерії шириною 4 см і довжиною 35 см за такими адресами в місті Гайвороні: вул. Фестивальна, 2а (біля ДЮСШ); вул. Кірова, 17 (районний Будинок культури); провулок Вокзальний, 14Б (Центр дитячої та юнацької творчості, який знаходиться в приміщенні колишньої залізничної санітарної-епідеміологічної станції).
Чекаємо вас з понеділ-ка по п'ятницю з одинадцятої до чотирнадцятої години. Кожний, хто залучається до благородної справи допомогти нашим військовим, стає не на словах, а на ділі захисником Вітчизни.
Слава Україні і її трудолюбивому народу, який обов'язково переможе ворогів нашої держави!

Наталя КУЛІНІЧ, голова районної громадської організації "Громадянське суспільство", тел.: 093-780-81-95.

Сергій Кузьменко: Завдання №1 - допомога родинам учасників АТО

rvzh14 — Mon, 16 Feb 2015 06:22:35 GMT

Чимало вихідців із Кіровоградщини у зоні АТО воюють у гарячих точках і постійно доводять, що вони справжні герої, - так розпочав Сергій Кузьменко розповідь про 24-річного бійця АТО Олександра Місюру, який, маючи в руках лише гранатомет, знищив три ворожих танки. Наразі хлопець поранений, лікується у Харкові, уже переніс кілька операцій. Його ратний подвиг на рівні керівництва держави уже високо оцінений - є рішення про його нагородження.
- Лікують наших військових, як правило, у Харкові та Дніпропетровську, - відзначив очільник області. Необхідно тримати зв'язок із лікарнями, де вони перебувають, допомагати усім необхідним. А загалом треба зробити усе можливе, щоб їх лікування та реабілітація проходили тут, на Кірово-градщині. Щоб рідні і близькі мали змогу їх відвідувати і доглядати, адже це також сприятиме одужанню, - переконаний голова ОДА.
На продовження теми підтримки родин учасників АТО Сергій Кузьменко навів конкретні приклади, що потребують реакції з боку влади.
- Є інформація від військовослужбовців 17-го батальйону тероборони про те, що поки вони захищають державу, їхні дружини змушені щомісяця надавати підтверджуючі довідки, що чоловіки дійсно в зоні проведення АТО, аби діти в школах були забезпечені пільговим харчуванням.
Голова облдержадмі-ністрації не приховував свого обурення з цього приводу, він доручив перевірити чи дійсно це так і дав завдання вжити заходів, аби по-дібне більше не повторювалося: "Це наше завдання інформувати адміністрацію шкіл про учнів, чиї батьки - учасники АТО, а не змушувати матерів бігати по всіх інстанціях за довідками".
Інший випадок - мама військового із Новоукраїн-ського району звернулася за допомогою у придбанні твердого палива до місцевої влади - реакції довго не було, врешті виділили - 300 грн.!?
Звертаючись до керівників територій, Сергій Кузьменко наголосив: "Питання підтримки родин учасників АТО для всіх повинно бути під номером один. Треба розпочинати і закінчувати робочий день саме з нього".

Облдержадміністрація.

ВПОРЯДКУВАТИ ЗЕМЕЛЬНІ ВІДНОСИНИ

rvzh14 — Fri, 06 Feb 2015 13:39:58 GMT

Депутати обласної ради на черговій сесії прийняли звернення до керівництва країни і висловили глибоку стурбованість ситуацією, що склалася в сфері земельних відносин. В ньому, зокрема, відзначається, що з 01 січня 2013 року відповідно до змін, внесених до статті 122 Земельного кодексу України, затверджених Законом України від 06 вересня 2012 року № 5254-VI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності", повноваження щодо передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у власність або користування наділені Центральному органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальним органам. Розпорядниками цієї категорії земель стали головні управління Держзем-агентства в областях, які почали передачу земельних ділянок за непрозорими схемами, без урахування думки районних державних адміністрацій і місцевих громад. Процедуру з проведення земельних аукціонів із продажу цих земель ускладнено та, внаслідок відсутності коштів у державному бюджеті для організації їх проведення, значно загальмовано.
Органи Держземагентства постійно зволікають з оформленням правовстановлюючих документів на земельні ділянки місцевим суб'єктам підприємницької діяльності, висуваючи необґрунтовані вимоги до їх оформлення та вимагають додаткові, не передбачені чинним законодавством України, матеріали. Мають місце випадки надання земельних ділянок суб'єктам господарювання - представникам потужного бізнесу, обходячи Центри надання адміністративних послуг районних державних адміністрацій, що призводить до утворення монополій у галузі сільського господарства.
У результаті набули поширення випадки, коли жителі територіальних громад не можуть скористатися правом отримати земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства на території відповідної місцевої ради за місцем проживання, що призводить до виникнення конфліктних ситуацій між населенням і місцевою владою.
Землі сільськогосподарського призначення державної власності у власність чи користування не надаються, втрачаються значні кошти надходжень до місцевих бюджетів (тільки в Кіровоградській області ця сума складає майже 200 млн. грн). У той же час місцеві органи влади, органи місцевого самоврядування позбавлено права участі у прийнятті рішень щодо використання зазначених земель та контролю за ефективністю їх використання, хоча відповідальність за наповнення місцевих бюджетів покладено саме на них.
Як наслідок, такий стан справ призвів до збільшення кількості скарг громадян області стосовно порушення їх прав при вирішенні питань земельних відносин. Керівництво Кіровоградської обласної ради зверталося до вищих і центральних органів влади з пропозиціями щодо врегулювання зазначеної проблеми. В результаті було запроваджено обов'язкове врахування позиції органів місцевого самоврядування щодо розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності. Це рішення стало одним із перших кроків спрямованих на розширення повноважень органів місцевого самоврядування в управлінні землями державної власності, розташованої за межами населених пунктів.
Проте воно не вирішує порушену проблему в цілому. Місцеві органи Держзем-агентства можуть враховувати позицію органів місцевого самоврядування, можуть щось свідомо упустити, можуть враховувати, але зволікати з вирішенням того чи іншого питання.
Зважаючи на вищевикладене, Кіровоградська обласна рада звернулася з клопотанням терміново вжити заходів щодо розробки та прийняття відповідних нормативних і нормативно-правових актів із метою:
передачі до повноважень сільських, селищних, міських рад вирішення усіх питань земельних відносин, незалежно від категорії землі (рілля, сіножаті, пасовища, багаторічні насадження, водні об'єкти та ін.), крім земель - об'єктів районного, обласного і державного значення;
відміни проведення земельних торгів (аукціонів), що зволікають із вирішенням питань надання в оренду земельних ділянок, а також запровадження конкурсів. До складу конкурсних комісій залучати депутатів місцевих рад. Врегулювати питання щодо надання переваг у наданні земельних ділянок (ріллі) місцевим сільгоспвиробникам;
надати право вирішувати зазначене питання на підставі кадастрового плану та нормативної грошової оцінки землі з наступним складанням проекту відведення земельної ділянки. Земельний податок сплачувати з моменту надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки, а не з моменту його затвердження;
передбачити становлення єдиної ставки оренд-ної плати на відповідній території з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки (для ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень, водних об'єктів та ін.). Законодавчо забезпечити можливість сільських, селищних, міських рад переглядати договори оренди, передбачивши в них зміну орендної плати з урахуванням індексів інфляції.

Підготував Віктор МАЛИШЕНКО.

РОДИНАМ МОБІЛІЗОВАНИХ - ПІДТРИМКУ

rvzh14 — Fri, 06 Feb 2015 13:37:50 GMT

Для підтримки родин мобілізованих на військову службу, забезпечення їх матеріального, соціального та морального захисту дорученням голови районної державної адмі-ністрації закріплено відповідальних осіб з числа апарату райдержадміністрації, працівників місцевих рад за цими сім'ями. Керівникам структурних підрозділів райдержадміністрації, установ, організацій, виконавчих комітетів міської, селищних та сільських рад доручено здійснювати контроль за належними соціально-побутовими умовами проживання сімей мобілізованих, поранених та загиблих у зоні АТО. На особливому контролі у відділі освіти РДА мають бути діти, батьки яких беруть участь у по-діях на сході України.
Райдержадміністрація веде постійну роботу щодо залучення громадських організацій, підприємств, установ різних форм власності щодо надання матеріальної підтримки військово-службовцям.
За ініціативи голови РДА В.А. Медвідя з благодійного фонду "Добро починається з тебе" виділено 15 тис. грн., за які придбано оргтехніку для наших земляків, які зараз проходять службу у військовій частині, що формується в м. Кірово-граді. Комп'ютер і принтер вже передано через волонтерів.

Наталія НІМЧУК.

ГАРАНТІЇ МОБІЛІЗОВАНИМ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМ

rvzh14 — Fri, 06 Feb 2015 13:36:27 GMT

Працівникам, які призвані на військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, але не більше одного року, гарантується збереження місця роботи, посади і середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форм власності. При призові або прийнятті на військову службу за місцем роботи забезпечується виплата вихідної допомоги.
Військовослужбовці, а також військовозобов'язані, які призвані під час мобілізації на військову службу, у зв'язку з несвоєчасним виконанням фінансових зобов'язань (кредитів, іпотек тощо) на особливий період, а також процентів за користування кредитом звільняються від нарахування штрафних санкцій.
В особливий період з моменту оголошення мобілізації до часу введення воєнного стану або до моменту прийняття рішення про демобілізацію щорічні основні відпустки військовослужбовцям надаються за умови одночасної відсутності не більше 30 відсотків загальної чисельності військовослужбовців певної категорії відповідного підрозділу.
В особливий період під час дії воєнного стану військовослужбовцям можуть надаватися відпустки за сімейними обставинами та з інших поважних причин із збереженням грошового забезпечення тривалістю не більш як 10 календарних днів.
На день демобілізації військовослужбовцям нараховується одноразова грошова допомога.
Якщо військовослужбовці, які проходять військову службу в особливий період, не можуть отримати грошове забезпечення під час участі у бойових діях та операціях, то його можуть отримати члени їхніх сімей.
Пенсіонерам, у разі призову їх на військову службу під час мобілізації на особливий період на час такої служби виплата пенсій гарантується.
Студенти-військовослужбовці і мобілізовані строкової служби поновлюються після демобілізації у відповідному вищому навчальному закладі та продовжують безоплатне навчання на той термін, що залишився до кінця чергового періоду навчання і був завчасно оплачений ними до призову. Після закінчення академічної відпуст-ки особи, які були мобілізовані і перервали навчання, поновлюються на нав-чанні без стягнення плати за перерваний та оплачений строк навчання.
Крім того, військово-службовці (резервісти, військовозобов'язані) та працівники Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Державної прикордонної служби України, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці, працівники Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, інших, утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичноїоперації, а також працівники підприємств, установ, організацій, які залучалися та брали безпосередню участь в антитерористичній операції в районах її проведення у порядку, встановленому законодавством України, визнаються учасниками бойових дій (п.19 част. перша ст.6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"). Порядок надання статусу учасника бойових дій особам, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 413.
Володимир БЄЛЕЙ, районний військовий комісар підполковник.

ПОКЛИКАНИЙ ОБОВ'ЯЗКОМ

rvzh14 — Fri, 06 Feb 2015 13:34:15 GMT

Багато хто з юнаків, здобувши середню освіту, своє професійне майбутнє пов'язує з військовою службою. Ось і Сергій Малінович після закінчення школи в Гайвороні поступив до інституту сухопутних військ, а, закінчивши його, розпочав свою службу в Збройних Силах України. Зрозуміло, що перші кроки молодого офіцера були не простими. Але він швидко освоївся з новим для нього видом діяльності. Та порядки, які існували в військовій частині та й усій армії, йому не подобались. Не міг зрозуміти, чому літаки майже не літали, чому танки та інша бронетехніка стояли у боксах, а то й під відкритим небом і ніхто про неї майже не дбав? Чому треба направляти солдат на будівництво дач для представників вищого командування? Чому процвітала фальсифікація в оцінках стану бойової підготовки військових підрозділів? Не про таку армію мріяв Сергій. І через деякий час він написав рапорт про звільнення. Йому ніхто не пропонував подумати, забрати рапорт. Армія ж скорочувалась... Повернувшись додому Сергій Леонідович Малінович пішов на роботу в міліцію - очолив кримінально-виконавчу інспекцію. А навесні минулого року під час часткової мобілізації до лав Збройних Сил України отримав повістку від рай-військкомату. Там йому запропонували службу у ньому. Роботи було багато. Відбирав за потрібними військовими спеціальностями військовослужбовців, возив до обласного збірного пункту. А коли оголосили другу хвилю мобілізації, вирішив, що він буде потрібніший там, у зоні АТО, і підписав договір про контрактну службу. Потрапив С.Л. Малінович до 34-го кіровоградського батальйону тероборони. Прийняв стрілецьку роту. І відразу ж відчув усі армійські негаразди. Але з часом справи стали поліп-шуватись завдяки державному забезпеченню, а ще більше - волонтерській допомозі населення. Рота С.Л. Маліновича несла бойове чергування на багатьох блокпостах, в тому числі "гарячих". Брала участь у штурмових операці-ях, зокрема, при звільнені міста Дзержинська. Останнім часом вона охороняла блокпости в районі міста Горлівки, була під постійними обстрілами бойовиків. Солдати вже призвичаїлись до них, однак втрат доводилось зазнавати. Коли роту після більш як піврічної участі в бойових діях відправили на відпочинок і поповнення, в ній залишалась лише третина особового складу. - Але, не зважаючи на всі труднощі і навіть втрати бойовий дух воїнів залишається високим, - розповідає Сергій Леонідович. - Всі готові до контрнаступу, але потрібної команди немає. Саме така бездіяльність найбільше гнітить воїнів укра-їнської армії. Але вищому командуванню краще видно обстановку в зоні АТО. В бойовиків шанси на успіхи в боротьбі з кожним днем зменшуються. Вони примушують населення ставати в їхні ряди. Серед різних формувань росте протистояння і частішають бойові розборки. І військова допомога Росії теж не може бути безмежною. Отже сили терористів з кожним днем слабшають. Зростає кількість протестів серед мирного окупованого населення Донбасу. Тож політика Президента і Уряду, спрямована на мирне врегулювання збройного конфлікту, щоб не допустити людських втрат, зрозуміла. А поки рівень протистояння залишається, українська армія нарощує свою могутність. Все більше з'являється нової і відремонтованої техніки, засобів виявлення ворога і коригування вогню. Сергій Леонідович Малінович був у відпустці, радий з того, що відзначав новорічні свята разом з дружиною Оксаною Миколаївною і донькою Яною (на знімку). Цими днями його відпустка закінчилась, і ротний поїхав до Кіровограда, де прийме поповнення особового складу, відремонтовану і нову техніку, щоб повернутися в зону проведення АТО. А через кілька місяців закінчиться дія контракту, і Сергію Леонідовичу треба буде вирішувати продовжити його чи повернутися до цивільного життя. Як поступити, він для себе ще не визначив. Хоча все його єство налаштоване на те, що він не може залишити своїх солдатів, бо він поріднився із ними. Він має довести справу, за яку боровся, до логічного завершення - до перемоги. Україна має залишитися єдиною, неподільною, без бойовиків-терористів і російських найманців. Ніхто і ніщо не має загрожувати його родині, мільйонам людей у незалежній Україні.

Віктор НЕЗБЖИЦЬКИЙ.

Фото Леоніда МАСЛІКОВА.