Понеділок, 18.11.2024, 15:34
Вітаю Вас Гість | RSS

-

Форма входу
Календар
«  Червень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
      1
2345678
9101112131415
16171819202122
23242526272829
30
Архів записів
Наше опитування
Оцініть сайт
Всього відповідей: 55
Друзі сайту
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Головна » 2014 » Червень » 27 » ІЗ СХІДНОГО ФРОНТУ - У ВІДПУСТКУ
10:15
ІЗ СХІДНОГО ФРОНТУ - У ВІДПУСТКУ

Олег Крамар, який закінчив Солгутівську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів і йшов на службу до лав Збройних Сил України з села Солгутового, останнім часом у ньому майже не живе. Як багато інших земляків він тривалий час був у Києві, де мав постійну роботу. З великим піднесенням зустрів майданівські події. А коли почув про самопроголошення Донецької і Луганської народних республік і збройне протистояння прихильників сепаратизму і  федералізації країни проти владних структур і оголошення мобілізації колишніх військовослужбовців для зміцнення лав силових структур, відразу ж вирішив, що його місце там. Він добровільно прийшов до Гайворонського райвійськкомату і вже наступного дня поїхав до обласного збірного пункту. Разом із ним до нього прибули ще 8 жителів району, але в подальшому їхні шляхи розійшлись.
Олега направили до Прикордонних військ України. В складі загону колишніх військовослужбовців він прибув до контрольно-пропускного пункту "Маринівка" в Шахтарському районі Донецької області. І зразу ж опинився в складній військовій обстановці. А складність полягала в тому, що появу сепаратист-ських бойовиків не можна було передбачити ні за напрямком, ні в часі. Вони мали найсучасніше озброєння і тримали особовий склад захисників пункту пропуску в цілодобовій напрузі. А 5 червня вони зробили спробу захопити пропускний пункт. Його атакував батальйон бойовиків "Восток", заснований Ходаковським після втечі Януковича для  боротьби проти демонстрантів Майдану. В тому бою був журналіст англійського тижневика "The Sunday Times" Марк Франкетті. Ось, що він писав про нападників: "Автоколона складалась з 15 машин. Ходаковський керував позашляховиком. За ним їхали  БТР, 3 військові вантажівки, фургони і кілька  "Лад", набитих бійцями, мінометами і ящиками з боєприпасами, а також 2 вантажівки з важкими кулеметами ПВО. В дорозі одна машина обломалась. Колона проїхала кілька блокпостів сепаратистів. А сил українського уряду ми не зустрі-чали. Через 3 години до колони приєдналась група місцевих озброєних бойовиків".
Сепаратисти мали дані про те, що прикордонники  деморалізовані і не чинитимуть опору. Але все виявилось не так. Пропускний пункт "Маринівка" було зміцнено мобілізованими військовослужбовцями, важкими кулеметами. І хоч їх було вп'ятеро менше за бойовиків, вони дали відсіч терористам. Бій тривав майже 4 години. 49 бійців "Востока" загинули, 81 було поранено. З боку прикордонників було 3 поранених.
На допомогу прикордонникам прийшли авіація та зведений загін Держприкордон-служби та Збройних Сил України. Вони допомогли відбити напад терористів, знищили при цьому 1 автомобіль "Урал", 2 КАМАзи та 1 БТР. Після повітряної атаки 80 бойовиків та англійські журналісти перейшли кордон на російський бік. Але російські прикордонники роззброїли терористів, поранених відправили до лікарні, а інших закрили в ангарі. А наступного дня зарубіжних журналістів відпустили, а бійців "Востока" мали відправити до центру попереднього  ув’язнення.
Олег Крамар, як і всі прикордонники, діяв у тому бою чітко і грамотно з урахуванням досвіду строкової військової служби. Весь час відчував підтримку і високий бойовий патріотичний дух товаришів. Цими днями він отримав десятидобову відпуст-ку. Звернувся до районного сектору управління Державної міграційної служби України з проханням отримати паспорт замість того, що згорів у тому бою разом з бушлатом. Поки що він отримав тимчасове посвідчення особи, а паспорт буде підготовлений для нього згодом.
Олег несе службу з земляком із села Таужне - Русланом Соколюком. Тож передав його рідним і односельцям від нього привіт. Ті ж зібрали для нього невелику передачу. Незабаром він повернеться до місця дислокації свого підрозділу. "Не хотілося б знову воювати. Хочу вірити, що терористи одумаються і покаються. Багато хто з них вже зрозумів свою помилку і шкодує за своїми діями, - розповідає Олег. - Навіщо ж нам убивати,  один одного? Як ми після того, як встановиться мир у східному регіоні, будемо ставитись одні до одних? Що будуть розповідати  дітям і онукам ті, хто був на стороні сепаратистів? Але то їхні проблеми. Наше ж завдання - відстояти суверенність України і її цілісність, і ми зробимо все, щоб виконати його".

Віктор НЕЗБЖИЦЬКИЙ.
На знімку (зліва направо): десантник Руслан СОКОЛЮК та прикордонник Олег КРАМАР.  

 

Переглядів: 200 | Додав: rvzh14 | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Ім`я *:
Email *:
Код *: